брикуха

1. Рідкісне діалектне позначення жеребки, кобилиці або іншої самки з родини коней, що відрізняється жвавістю, гартом або норовистістю.

2. У переносному значенні — про жваву, енергійну, часто вперту або зухвалу дівчину, молоду жінку (зазвичай з відтінком несхвалення або жартівливо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |