брикуха

[brɪkuxɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рідкісне діалектне позначення жеребки, кобилиці або іншої самки з родини коней, що відрізняється жвавістю, гартом або норовистістю.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про жваву, енергійну, часто вперту або зухвалу дівчину, молоду жінку (зазвичай з відтінком несхвалення або жартівливо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брикуха, р. брикухи, д. брикусі, з. брикуху, о. брикухою, м. брикусі, к. брикухо

Більше записів