брил

1. Великий, масивний шматок твердого матеріалу (переважно каменю), часто з нерівними краями; глиба, брила.

2. (переносне значення) Про людину міцної статури, кремезного тілобудови.

3. (геологія) Велика гірська порода або мінерал, що відокремився від основного масиву в результаті вивітрювання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не розплющилася камера лише тому, що єгипетські будівельники завбачливо помістили над нею п’ять розвантажувальних порожнин, верхня з яких має фальшиве перекриття з велетенських кам’яних брил *. Піраміду старанно проектували. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |