брила

[brɪlɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Великий, масивний шматок чого-небудь твердого, що має неправильну форму (каменю, льоду, землі тощо).

  2. (Виробництво) –

    Великий, товстий зріз або шматок чого-небудь (наприклад, хліба, сиру).

  3. (Лінгвістика) –

    Перен. Про повільного, незграбного, дуже огрядного людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брила, р. брили, д. брилі, з. брилу, о. брилою, м. брилі, к. брило

Більше записів