Властивість або стан того, що є бриластим; масивність, грубість форм, що нагадують великі, часто неограні камені або брили.
бриластість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є бриластим; масивність, грубість форм, що нагадують великі, часто неограні камені або брили.
Відсутні