брикетування

[brɪkɛtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Виробництво) –

    Технологічний процес переробки дрібнодисперсних, сипких або волокнистих матеріалів (наприклад, тирси, вугільного пилу, торфу, металевої стружки) у щільні брикети стандартної форми шляхом пресування, часто з використанням зв’язувальних речовин.

  2. (Виробництво) –

    Утворення брикетів як кінцевий продукт такої переробки; брикетування як вид виробництва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брикетування, р. брикетування, д. брикетуванню, з. брикетування, о. брикетуванням, м. брикетуванні, к. брикетування

Більше записів