1. У фізиці елементарних частинок — математичний об’єкт, що описує ферміони (наприклад, електрони) у просторі-часі та є представленням групи Лоренца; складається з двох зв’язаних двокомпонентних спінорів Вейля, що перетворюються за різними представленнями групи Лоренца.

2. У теорії поля та квантовій механіці — 4-компонентна спінорна величина, яка є прямим добутком двох різних 2-компонентних спінорів і використовується для опису частинок зі спіном 1/2 у релятивістських рівняннях, таких як рівняння Дірака.

1. У мікології: рід грибів родини Psathyrellaceae, представники якого мають двоспорові базидії (базидії з двома спорами замість чотирьох, що характерно для більшості базидіомікотових грибів).

2. У ботаніці (істор.): застаріла назва деяких видів рослин, зокрема з роду двозернятка (Biscutella).

1. (в астрономії) Спектр, отриманий одночасно в двох діапазонах електромагнітного випромінювання (наприклад, у видимому та інфрачервоному) для одного об’єкта спостереження.

2. (в обробці сигналів та статистиці) Математичне уявлення, яке є узагальненням поняття спектра потужності і характеризує зв’язок між різними частотними компонентами випадкового процесу, виявляючи квадратичні взаємозв’язки та відхилення від нормальності.

1. У психології та теорії творчості — процес мимовільного поєднання двох ізольованих, часто несумісних між собою, сфер думки, образів або понять, що призводить до раптового усвідомлення зв’язку між ними та народжує нову ідею, жарт або творче відкриття; механізм, що лежить в основі інсайту та гумору.

2. У соціології — стан одночасної приналежності індивіда до двох різних соціальних груп, культур або систем цінностей, що може породжувати внутрішній конфлікт або, навпаки, сприяти інтеграції та розумінню.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко, заст.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Івано-Франківської областей (інша назва — Бистриця Тисменицька).

1. У фізиці та математиці — хвильовий пакет або солитоноподібна структура, що складається з двох тісно пов’язаних солитонів, які рухаються як єдине ціле, зберігаючи свою форму внаслідок динамічної рівноваги між нелінійними та дисперсійними ефектами середовища.

2. У теорії інтегровних систем — точний розв’язок певних нелінійних диференціальних рівнянь у приватних похідних (наприклад, рівняння Кортевега — де Фріза), що описує взаємодію двох солитонів, які можуть злипатися або розсіюватися, не змінюючи своєї форми після взаємодії.

1. (в астрономії) Період обертання Сонця навколо центра Галактики, що становить близько 200 мільйонів земних років; галактичний рік.

2. (в геології, палеонтології) Дуже великий проміжок часу, що дорівнює приблизно одному галактичному року (близько 200 млн років); використовується для вимірювання тривалості геологічних ер та масштабних еволюційних процесів.

1. Стан одержимості, коли людина, згідно з релігійними уявленнями, перебуває під владою нечистої сили (біса); біснування, одержимість.

2. Переносно: надмірне збудження, шаленість, несамовитість у поведінці або висловлюваннях.

1. Стан одержимості, коли людина, на думку віруючих, перебуває під владою нечистої сили (біса), що проявляється в несамовитій поведінці, конвульсіях, агресії або непритомності.

2. Переносно: надзвичайно бурхливе, шалене виявлення якихось почуттів (радості, люті, відчаю тощо); несамовитість, шаленіння.

1. Хімічний елемент з атомним номером 83, простий речовиною якого є крихкий сріблясто-білий метал з рожевим відтінком; позначається символом Bi, латинська назва Bismuthum.

2. Рідкісний мінерал, самородний елемент, що складається з цього металу; зустрічається в природі у вільному стані, часто у вигляді кристалів.