біспектр

1. (в астрономії) Спектр, отриманий одночасно в двох діапазонах електромагнітного випромінювання (наприклад, у видимому та інфрачервоному) для одного об’єкта спостереження.

2. (в обробці сигналів та статистиці) Математичне уявлення, яке є узагальненням поняття спектра потужності і характеризує зв’язок між різними частотними компонентами випадкового процесу, виявляючи квадратичні взаємозв’язки та відхилення від нормальності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |