бісоціація

[bisot͡siɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    У психології та теорії творчості — процес мимовільного поєднання двох ізольованих, часто несумісних між собою, сфер думки, образів або понять, що призводить до раптового усвідомлення зв’язку між ними та народжує нову ідею, жарт або творче відкриття; механізм, що лежить в основі інсайту та гумору.

  2. (Соціологія) –

    У соціології — стан одночасної приналежності індивіда до двох різних соціальних груп, культур або систем цінностей, що може породжувати внутрішній конфлікт або, навпаки, сприяти інтеграції та розумінню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бісоціація, р. бісоціації, д. бісоціації, з. бісоціацію, о. бісоціацією, м. бісоціації, к. бісоціаціє

Більше записів