• безвічний

    1. Який триває дуже довго, не має кінця в часі; вічний, нескінченний.

    2. Який існував дуже давно, у незапам’ятні часи; давній, прадавній.

    3. У поетичній мові: такий, що позбавлений життя, мертвий; неживий.

  • безвітряно

    1. За відсутності вітру, коли повітря нерухоме або майже нерухоме; так, що характеризується відсутністю вітру.

    2. Переносно: про стан затишшя, спокою, нерухомості в навколишньому середовищі або в соціальній атмосфері.

  • безвітряний

    1. Такий, що характеризується відсутністю або повним затишшям вітру; спокійний, тихий (про погоду, атмосферу).

    2. У переносному значенні: такий, у якому відсутнє життя, рух, інтерес; застійний, одноманітний, нудний (про обстановку, середовище, період часу).

  • безвітрий

    1. Такий, що не має вітру, коли повітря спокійне, не рухається; безвітряний.

    2. Переносно: такий, у якому немає живого руху, змін, оживлення; застиглий, одноманітний.

  • безвітамінний

    1. Який не містить вітамінів, позбавлений вітамінів.

    2. Який викликаний нестачею вітамінів у організмі (про стан здоров’я).

  • безвість

    1. Власна назва, що позначає стан незнання про долю чи місцезнаходження когось або чогось; невідомість, невизначеність, зазвичай тривала і тривожна.

    2. (У переносному значенні) Стан незнання, невизначеності щодо будь-яких обставин, подій або явищ; неясність, невідомість.

  • безвісти

    1. Так, що не залишає відомостей про себе, своє місцезнаходження або долю; невідомо куди, невідомо яким чином.

    2. У вживанні як предикатив: про зникнення людини, коли її місцезнаходження або доля невідомі.

  • безвісно

    1. Не маючи відомостей, знань про щось; у незнанні, необізнаності.

    2. Не помічаючи, не усвідомлюючи чогось; неуважно, несвідомо.

    3. Застаріле: без відома, без дозволу когось; самовільно.

  • безвісний

    1. Який не має вісів, не має військової сили або не може її виставити.

    2. Який не має відомостей, звісток про когось або щось; необізнаний, неповідомлений.

    3. Який не подає про себе звісток, не дає знати про себе; безвісти зниклий.

  • безвірусний

    1. Такий, що не містить у собі вірусів, не заражений ними; стерильний, без патогенних мікроорганізмів.

    2. У комп’ютерній термінології — такий, що не містить шкідливих комп’ютерних програм (вірусів, троянів тощо); чистий від віртуальних загроз.

    3. У біотехнології — такий, що виключений із процесу вірусного зараження або отриманий без використання вірусних векторів.