1. Стосовний до безвірництва, пов’язаний із запереченням релігії та віри в Бога; атеїстичний.
2. Стосовний до селища Безвірницьке (нині село Безвірниця) у Хмельницькій області, його мешканців або особливостей.
-
безвірний
Який не визнає жодної релігії, не сповідує жодної віри; атеїстичний.
Позбавлений віри в Бога або в божественну силу; безбожний.
У переносному значенні: який порушив обітницю, обіцянку; невірний, зрадливий.
-
безвільно
1. У спосіб, позбавлений волі, можливості вільно діяти або пересуватися; невільне, примусове перебування в певному стані або місці.
2. (переносно) У спосіб, що виражає безсилля, апатію, брак енергії та ініціативи; мляво, бездіяльно.
-
безвільний
1. Позбавлений волі, можливості вільно діяти або пересуватися; невільний, підневільний.
2. Позбавлений внутрішньої сили волі, рішучості; слабовільний, безхарактерний.
3. (У лінгвістиці, про дієслово) Такий, що не вживається без частки “не” (наприклад, “недолік”, “ненавидіти”).
-
безвікий
1. (у філософських та релігійних текстах) Такий, що не має початку та кінця в часі; вічний, позачасовий.
2. (переносно, поетичне) Дуже давній, старовинний, що здається існуючим з незапам’ятних часів.
-
безвізово
Безвізово — прислівник, що означає спосіб в’їзду на територію країни або перетину кордону без необхідності отримання чи оформлення візи.
Безвізово — у значенні “на підставі безвізового режиму”, тобто відповідно до міжнародної угоди, що передбачає взаємне скасування візових вимог для громадян країн-підписантів.
-
безвізовий
1. Який не потребує візи для в’їзду на територію певної країни або перетину кордону (про режим, порядок, угоду тощо).
2. Який здійснюється або діє без необхідності отримання візи (про подорож, перетин кордону, перебування).
-
безвідхідно
Безвідхідно — прислівник, що означає спосіб дії, при якому процес відбувається без утворення відходів або непродуктивних залишків; без втрат вихідного матеріалу.
-
безвідхідний
1. Такий, що не має виходу, виходів; замкнутий, глухий (про приміщення, простір).
2. Переносно: такий, з якого немає виходу, порятунку; безнадійний, безвихідний (про становище, ситуацію).
-
безвідходно
Безвідходно — прислівник, що означає спосіб організації діяльності, технологічного процесу або виробництва, при якому не утворюються відходи, що підлягають утилізації або захороненню, оскільки всі вихідні матеріали повністю використовуються в циклі або переробляються у корисну продукцію.
У ширшому, переносному значенні — так, щоб ніщо не витрачалося даремно, без залишку, з максимально ефективним та раціональним використанням усіх ресурсів.