безвікий
[bɛzʋikɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Філософія) –
(у філософських та релігійних текстах) Такий, що не має початку та кінця в часі; вічний, позачасовий.
- (Література) –
(переносно, поетичне) Дуже давній, старовинний, що здається існуючим з незапам’ятних часів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвікий, р. безвікого, д. безвікому, з. безвікого, о. безвіким, м. безвікім