безвільний
[bɛzʋilʲnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Позбавлений волі, можливості вільно діяти або пересуватися; невільний, підневільний.
- (Психологія) –
Позбавлений внутрішньої сили волі, рішучості; слабовільний, безхарактерний.
- (Лінгвістика) –
(У лінгвістиці, про дієслово) Такий, що не вживається без частки “не” (наприклад, “недолік”, “ненавидіти”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвільний, р. безвільного, д. безвільному, з. безвільного, о. безвільним, м. безвільнім