безвізовий
[bɛzʋizoʋɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Який не потребує візи для в’їзду на територію певної країни або перетину кордону (про режим, порядок, угоду тощо).
- (Юриспруденція) –
Який здійснюється або діє без необхідності отримання візи (про подорож, перетин кордону, перебування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвізовий, р. безвізового, д. безвізовому, з. безвізового, о. безвізовим, м. безвізовім