безвідхідний
[bɛzʋidxidnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
Такий, що не має виходу, виходів; замкнутий, глухий (про приміщення, простір).
- (Література) –
Переносно: такий, з якого немає виходу, порятунку; безнадійний, безвихідний (про становище, ситуацію).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвідхідний, р. безвідхідного, д. безвідхідному, з. безвідхідного, о. безвідхідним, м. безвідхіднім