безвітряний
[bɛzʋitrjɑnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Географія) –
Такий, що характеризується відсутністю або повним затишшям вітру; спокійний, тихий (про погоду, атмосферу).
- (Література) –
У переносному значенні: такий, у якому відсутнє життя, рух, інтерес; застійний, одноманітний, нудний (про обстановку, середовище, період часу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвітряний, р. безвітряного, д. безвітряному, з. безвітряного, о. безвітряним, м. безвітрянім