безвітрий
[bɛzʋitrɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Метеорологія) –
Такий, що не має вітру, коли повітря спокійне, не рухається; безвітряний.
- (Література) –
Переносно: такий, у якому немає живого руху, змін, оживлення; застиглий, одноманітний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвітрий, р. безвітрого, д. безвітрому, з. безвітрого, о. безвітрим, м. безвітрім