безвічний
[bɛzʋit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Філософія) –
Який триває дуже довго, не має кінця в часі; вічний, нескінченний.
- (Історія) –
Який існував дуже давно, у незапам’ятні часи; давній, прадавній.
- (Література) –
У поетичній мові: такий, що позбавлений життя, мертвий; неживий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвічний, р. безвічного, д. безвічному, з. безвічного, о. безвічним, м. безвічнім