безвісний
[bɛzʋisnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Історія) –
Який не має вісів, не має військової сили або не може її виставити.
- (Лінгвістика) –
Який не має відомостей, звісток про когось або щось; необізнаний, неповідомлений.
- (Лінгвістика) –
Який не подає про себе звісток, не дає знати про себе; безвісти зниклий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвісний, р. безвісного, д. безвісному, з. безвісного, о. безвісним, м. безвіснім