• безличність

    Властивість або стан того, що є безличним, тобто не має вираженої індивідуальності, особистісних рис або конкретного носія дії.

    У лінгвістиці: категорія дієслова, що вказує на відсутність граматично вираженого суб’єкта дії; форма або конструкція дієслова, яка виражає дію або стан без відношення до конкретної особи чи предмета (наприклад, “смеркає”, “морозить”).

    У філософії та психології: відсутність індивідуального начала, самосвідомості, втрата особистісних якостей або здатності до самостійних вчинків.

  • безличниця

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

    2. (лінгв., заст.) Те саме, що безособове дієслово; дієслово, яке вживається лише в формах 3-ї особи однини (теперішній час) або середнього роду однини (минулий час) і не поєднується з іменником або займенником у ролі підмета (наприклад: смеркається, знобить, не спиться).

  • безличник

    1. Рідкова назва села Безличне в Україні, що вживається в місцевому діалекті або неформальному мовленні.

    2. (лінгв., заст.) Те саме, що безособова форма дієслова; дієслово, що вживається лише в формах 3-ї особи однини теперішнього (майбутнього) часу та в інфінітиві для вираження стану природи, людини або неозначеної дії (наприклад: смеркається, знобить, не спиться).

  • безличковина

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за адміністративним поділом до 2020 року).

  • безлистість

    1. Ботанічна характеристика рослин, що полягає у відсутності листя або тимчасовій втраті листя (наприклад, у листопадних дерев і кущів у зимовий період).

    2. Переносне значення: стан або якість чогось, що позбавлене живості, виразності, індивідуальних рис; безбарвність, одноманітність.

  • безликість

    Властивість або стан того, що є безликим; відсутність індивідуальних, характерних рис, виразності, оригінальності, що робить щось або когось нічим не виразним, типовий, спільним для багатьох.

    Відсутність особистих рис, індивідуальності в людині; невиразність, статерелість характеру або зовнішності.

    У мистецтві та літературі — властивість художнього образу, що позбавлений психологічної глибини, індивідуальних характеристик, виступає лише як умовне, схематичне узагальнення.

  • безлегеневість

    Власна назва села в Україні, що входить до складу Кропивницької селищної громади Кропивницького району Кіровоградської області.

  • безлафетність

    Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області; топонім.

  • безламповість

    Безламповість — власна назва, що позначає філософсько-естетичну концепцію або мистецьку течію, засновану на відмові від традиційних джерел світла (ламп) та орієнтації на природне, розсіяне або внутрішнє освітлення в архітектурі, живописі та побуті як засіб досягнення гармонії з природою.

    Безламповість — іронічний неологізм або термін, що вживається в публіцистиці та критиці для позначення стану занепаду, відсутності прогресу, технічної відсталості або повернення до примітивних умов життя, коли бракує навіть базових благ цивілізації, таких як електричне освітлення.

  • безладність

    1. Властивість або стан того, що є безладним; відсутність порядку, організованості, системи; хаотичність, неупорядкованість.

    2. Явище, ситуація або обставини, для яких характерний безлад, сум’яття, розгардіяш.