безликість

[bɛzlɪkistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість або стан того, що є безликим; відсутність індивідуальних, характерних рис, виразності, оригінальності, що робить щось або когось нічим не виразним, типовий, спільним для багатьох.

  2. (Психологія) –

    Відсутність особистих рис, індивідуальності в людині; невиразність, статерелість характеру або зовнішності.

  3. (Мистецтво) –

    У мистецтві та літературі — властивість художнього образу, що позбавлений психологічної глибини, індивідуальних характеристик, виступає лише як умовне, схематичне узагальнення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безликість, р. безликості, д. безликості, з. безликість, о. безликістю, м. безликості, к. безликосте

Більше записів