Безламповість — власна назва, що позначає філософсько-естетичну концепцію або мистецьку течію, засновану на відмові від традиційних джерел світла (ламп) та орієнтації на природне, розсіяне або внутрішнє освітлення в архітектурі, живописі та побуті як засіб досягнення гармонії з природою.
Безламповість — іронічний неологізм або термін, що вживається в публіцистиці та критиці для позначення стану занепаду, відсутності прогресу, технічної відсталості або повернення до примітивних умов життя, коли бракує навіть базових благ цивілізації, таких як електричне освітлення.