1. Представник українського етнографічного угруповання, що мешкає переважно в гірських районах Карпат (Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області), один із субетносів українського народу, що зберігає свої культурні особливості.

2. Прізвище українського походження.

1. Жінка, яка належить до етнографічної групи українців-бойків, що мешкають переважно в Карпатах на території сучасної Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей.

2. Жінка або дівчина, яка активно та рішуче бореться за щось, бере участь у боротьбі (фізичній, політичній, ідеологічній); воїтелька.

1. Етнографічна група українців, що мешкає в Українських Карпатах — на території Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, один з трьох основних гірських субетносів (поряд із гуцулами та лемками).

2. Представник або представниця цієї етнографічної групи.

3. Діалект української мови, яким розмовляє ця етнографічна група; західний діалект карпатського говіркового масиву.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Черкаській області, на берегах однойменної річки.

1. Чоловік, з яким жінка перебуває у романтичних стосунках, але без офіційного оформлення шлюбу; коханий, парубок (запозичений англійський відповідник слова «дівчина»).

2. Уживається також у ширшому значенні — постійний партнер у близьких стосунках, незалежно від тривалості або серйозності цих стосунків.

1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Мукачівському районі.

3. (рідко, як термін) У спеціальній літературі — скорочена назва бойків, етнографічної групи українців, що мешкає в Карпатах; стосується їх мови, культури, побуту (наприклад: “говірка бой”).

1. (діал., заст.) Батько, тато; також звертання до літньої людини на знак поваги.

2. (діал., заст.) Дід, старий; також уживається як звертання до старого чоловіка.

3. (діал., заст., перен.) Про щось дуже старе, застаріле, віджите.

1. (діал.) Великий, незграбний чоловік; теж про велику, грубу річ.

2. (діал.) Товста, груба палиця, кийок.

3. (діал.) Великий, грубий сніп.

1. Фізичні частинки з цілим значенням спіну (0, 1, 2…), що підкоряються статистиці Бозе-Ейнштейна та можуть займати один квантовий стан у необмеженій кількості; до бозонів належать переносники фундаментальних взаємодій (фотони, глюони, W- та Z-бозони, бозон Хіггса), а також складені частинки, як-от мезони.

2. (у широкому вжитку) Колективна назва для категорії фундаментальних частинок, які є переносниками силових взаємодій у Стандартній моделі фізики елементарних частинок.

1. Фізична частинка з цілим значенням спіну (0, 1, 2…), яка підпорядковується статистиці Бозе-Ейнштейна та може займати один і той же квантовий стан у необмеженій кількості; до бозонів належать кванти фундаментальних полів (фотони, глюони, W- і Z-бозони, бозон Хіггса), а також деякі складені частинки (наприклад, мезони).

2. (у спеціалізованих контекстах) Коротка назва для бозона Хіггса — елементарної частинки, існування якої було передбачено Стандартною моделлю фізики частинок та експериментально підтверджено у 2012 році, що відповідає за набір маси іншими елементарними частинками.