бойко

1. Представник українського етнографічного угруповання, що мешкає переважно в гірських районах Карпат (Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області), один із субетносів українського народу, що зберігає свої культурні особливості.

2. Прізвище українського походження.

Приклади вживання

Приклад 1:
16, 143 Бойко Л. 168 Бомарше 129 Бондарчук М.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
та світової літ-ри) ISBN 978-966-03-8367-8 © Н. Т. Бойко, передмова та коментарі, 2018 © Д. О. Чмуж, художнє оформлення, 2018 © Видавництво «Фоліо», марка серії, 2010 Михайло Старицький Облога Буші. Богдан Хмельницький Передмова Прикметною особливістю українського письменства є актуалізація широкого кола проблем, пов’язаних з подальшим існуванням українців як етносу, об’єднаного спільною територією, традицією, культурою та історією, така тенденція була особливо помітною в періоди бездержавності й на тлі постійних антиукраїнських заборон.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Товариш Жучок: — Ну, товаришу Бойко, все-таки я нiчого не зрозумiла. При чому тут дiалектика, коли сказано iсторичний матерiялiзм?
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Частина мови: іменник (однина) |