бойкот

Значення

1. (Соціологія) –

   Організована колективна відмова підтримувати зв’язки, купувати товари, використовувати послуги або брати участь у чомусь з метою висловити протест, здійснити тиск або домогтися певних змін.

2. (Соціологія) –

   Форма громадського чи політичного протесту, що полягає в умисному ігноруванні подій, установ, осіб або товарів.

3. (Історія) –

   (Істор.) Акція, названа на честь Чарлза Бойкота, управителя маєтку в Ірландії, який першим зазнав такого методу суспільного тиску наприкінці XIX століття.

Правопис та відмінювання