бойкиня

[bojkɪnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка, яка належить до етнографічної групи українців-бойків, що мешкають переважно в Карпатах на території сучасної Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей.

  2. (Історія) –

    Жінка або дівчина, яка активно та рішуче бореться за щось, бере участь у боротьбі (фізичній, політичній, ідеологічній); воїтелька.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бойкиня, р. бойкині, д. бойкині, з. бойкиню, о. бойкинею, м. бойкині, к. бойкине

Більше записів