Словник Української Мови
1. Посадовець на будівництві, який безпосередньо керує виконавцями робіт (майстрами, бригадирами, робітниками), контролює дотримання технології, графіків, норм витрат матеріалів та якість будівельно-монтажних робіт на дорученій йому ділянці.
2. (заст.) У царській Росії — нижчий чиновник з нагляду за виконанням робіт, особливо з рекрутських повинностей.
Запалення нервового вузла (ганглія), що супроводжується різким болем, порушенням чутливості та іншими неврологічними симптомами.
1. Дія за значенням дієслова “виконопачувати” — закладання, законопачування щілин, пазів, швів (у будівництві, зокрема в дерев’яних конструкціях) паклею, мохом, монтажною піною або іншими матеріалами для утеплення та захисту від проникнення повітря, вологи.
2. (у переносному значенні) Ретельне, повне заповнення чого-небудь, усунення прогалин або недоліків у чомусь.
1. Стосунний до екстраполяції, властивий їй; призначений для екстраполяції.
2. Отриманий, побудований або обчислений шляхом екстраполяції.
Виконавчий комітет — орган виконавчої влади, що діяв у системі радянських органів державної влади та місцевого самоврядування в СРСР і УРСР, обираний відповідною радою для оперативного керівництва господарським, соціальним і культурним будівництвом на її території в період між сесіями.
Назва колективного виконавчого органу (комітету) певної організації, установи або громадського об’єднання (наприклад, профспілковий виконком).
1. Дія за значенням дієслова “виконати” — здійснення, реалізація чого-небудь, доведення до кінця; виконання обов’язків, наказу, плану, роботи.
2. Ступінь, якість, манера реалізації, трактування художнього, музичного, літературного твору; інтерпретація — виконання ролі, пісні, симфонії.
3. Технічна сторона, майстерність у реалізації художнього задуму; виробленість деталей — віртуозне виконання скульптури.
4. У контексті права: здійснення обов’язків, передбачених документом чи рішенням — виконання договору, виконання вироку суду.
Гангліонейробластома — злоякісна пухлина нервової системи, що походить з незрілих нервових клітин (нейробластів) і містить елементи як нейробластоми, так і доброякісної гангліоневроми.
Екстраполятор — пристрій або комп’ютерна програма, призначені для автоматичного виконання екстраполяції, тобто обчислення наступних значень функції чи величини за її попередніми значеннями.
Екстраполятор — людина, яка професійно займається екстраполяцією даних, прогнозуванням тенденцій на основі наявної інформації.
1. Майстерність, техніка, художня манера виконання музичного, театрального, хореографічного чи іншого твору або ролі; виконавське мистецтво.
2. Сукупність професійних якостей, навичок і прийомів, що характеризують рівень майстерності виконавця в певній галузі діяльності.
3. (У менш поширеному вживанні) Сама діяльність з виконання, здійснення чого-небудь; виконання.
1. (в математиці, статистиці) Який здійснює екстраполяцію, тобто поширює висновки, отримані з дослідження однієї частини явища, на іншу його частину, або визначає значення функції за межами області відомих даних на основі виявленої тенденції.
2. (у ширшому вживанні) Такий, що робить припущення або прогноз про майбутнє чи невідому ситуацію на основі аналізу наявних тенденцій і фактів.