виконроб

1. Посадовець на будівництві, який безпосередньо керує виконавцями робіт (майстрами, бригадирами, робітниками), контролює дотримання технології, графіків, норм витрат матеріалів та якість будівельно-монтажних робіт на дорученій йому ділянці.

2. (заст.) У царській Росії — нижчий чиновник з нагляду за виконанням робіт, особливо з рекрутських повинностей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Підвів мене дуже тамтешній виконроб, інж. Ніко-ненко Г.І., якому я повірив, що він річ збереже й доставить мені ціленькою.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |