1. (Анат., мед.) Який стосується ганглія (нервового вузла), властивий йому; пов’язаний з нервовими вузлами або утворений ними.
2. (Мед.) Стосуючись до певних клітин (гангліозних клітин) нервової системи, що знаходяться в гангліях.
Словник Української Мови
1. (Анат., мед.) Який стосується ганглія (нервового вузла), властивий йому; пов’язаний з нервовими вузлами або утворений ними.
2. (Мед.) Стосуючись до певних клітин (гангліозних клітин) нервової системи, що знаходяться в гангліях.
Процес створення металевого виробу шляхом обробки металу ковкою, гарячим або холодним куванням; ковка.
У переносному значенні: процес формування, створення чогось важкого, міцного, витривалого (характеру, волі, долі тощо).
1. Метод наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків, отриманих із спостереження за однією частиною явища, на іншу його частину, а також у розширенні (продовженні) функцій або закономірностей, встановлених для певного інтервалу, за межі цього інтервалу.
2. У математиці та статистиці — визначення значень функції поза межами відомого інтервалу на основі її поведінки всередині цього інтервалу.
Виковок — власна назва села в Україні, розташованого в Бродівській міській громаді Золочівського району Львівської області.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Застаріла назва процесу кування, виготовлення чогось із металу шляхом гарячої обробки молотом; ковальська робота, виріб коваля.
Гангліолітики — лікарські препарати, що блокують передачу нервових імпульсів у вегетативних нервових вузлах (гангліях), застосовуються для зниження артеріального тиску та в інших випадках, коли потрібно пригнічити вегетативну нервову регуляцію.
Який стосується екстраполювання, призначений для нього або має властивість екстраполювати.
Який здійснюється шляхом екстраполяції (у математиці, статистиці тощо).
Виков — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Войнилівської селищної громади.
1. Властивість або стан того, що є винятковим, унікальним, що різко відрізняється від загального, звичайного; надзвичайність, особливість.
2. Право або привілей, наданий винятково одній особі, організації, державі тощо; монополія.
3. У філософії та соціології — концепція, що виокремлює певну спільноту (націю, цивілізацію) як таку, що володіє унікальними, неповторними якостями або історичною місією, що ставить її в особливе, переважне становище.
1. (Анат., мед.) Який стосується ганглія (нервового вузла), властивий йому; що містить ганглії або утворений ними.
2. (Мед.) Який стосується гангліозної (вегетативної) нервової системи.
3. (Мед.) Який має ознаки гангліоневроми — доброякісної пухлини з нервових клітин.