Словник Української Мови
1. Жінка або дівчина, яка виконує якусь роботу, завдання, обов’язок або художній твір; та, що здійснює, реалізує щось на практиці.
2. Артистка (співачка, музикант, танцівниця тощо), яка безпосередньо виконує твір перед публікою або для запису.
3. Особа жіночої статі, яка здійснює злочин або інший протиправний вчинок (у кримінальному праві та побутовій мові).
Гангліоневрома — доброякісна пухлина, що розвивається з клітин вегетативних нервових вузлів (гангліїв) та нервових волокон.
1. Особа, яка виконує, здійснює якусь роботу, завдання, доручення або наказ; той, хто приводить у виконання, реалізує щось.
2. Артист (музикант, співак, танцівник тощо), який виконує твір перед публікою; представник виконавського мистецтва.
3. Юридична або фізична особа, яка безпосередньо здійснює діяльність, передбачену договором, державним замовленням, проектом тощо (наприклад, виконавець робіт, виконавець бюджетної програми).
4. У комп’ютерних технологіях — програма або компонент системи, що відповідає за безпосереднє виконання певних інструкцій, завдань або коду.
1. (у математиці, статистиці) Бути результатом екстраполяції; поширюватися, продовжуватися за межі дослідженого інтервалу на основі виявлених закономірностей.
2. (у логіці, науці) Бути перенесеним, поширеним з однієї галузі знань або сфери досвіду на іншу за аналогією; узагальнюватися.
1. Дія за значенням дієслова “виколювати” — видалення чогось шляхом колючих рухів або вибивання, вилучення з використанням гострого предмета (наприклад, виколювання каменю зі стіни, виколювання льоду).
2. У медицині та ветеринарії — хірургічна маніпуляція, оперативне видалення чогось гострим інструментом (наприклад, виколювання інородного тіла, виколювання пухлини).
3. У техніці та обробці матеріалів — процес обробки металу або каменю шляхом ударів спеціальним інструментом для надання форми, створення отворів або відокремлення частин.
1. Дія за значенням дієслова “виколупувати” — видалення чогось шляхом підковтування, видирання гострим або вузьким предметом (наприклад, пальцем, цвяхом, ножем).
2. Переносно — наполегливе, докладне вивчення або випитування, спрямоване на отримання важкодоступної, прихованої інформації.
Запальне захворювання нервових вузлів (гангліїв) периферичної нервової системи, що часто поєднується з ураженням нервових стовбурів.
1. У математиці, статистиці та наукових дослідженнях — визначати, знаходити або оцінювати значення функції або величини за межами інтервалу спостережених даних на основі встановленої тенденції чи закономірності.
2. У ширшому сенсі — поширювати висновки, отримані в результаті вивчення однієї частини явища чи групи об’єктів, на іншу частину чи всю сукупність; робити припущення про майбутнє, ґрунтуючись на аналізі минулих і теперішніх тенденцій.
1. Дія за значенням дієслова “виколошувати” — видалення колосків із зернових культур шляхом обмолоту або іншим способом.
2. (переносно) Суворе покарання, розправа, нищення когось або чогось; винищення.
1. (мед.) Хірургічна операція, що полягає у видаленні колінної чашечки.
2. (анат., заст.) Суглоб коліна, колінний суглоб.