виколошування

[ʋɪkoloʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Дія за значенням дієслова “виколошувати” — видалення колосків із зернових культур шляхом обмолоту або іншим способом.

  2. (Історія) –

    (переносно) Суворе покарання, розправа, нищення когось або чогось; винищення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виколошування, р. виколошування, д. виколошуванню, з. виколошування, о. виколошуванням, м. виколошуванні, к. виколошування

Більше записів