Словник Української Мови
1. Некроз (відмирання) тканин живого організму, що виникає внаслідок порушення кровопостачання або інфекції, часто супроводжується потемнінням ураженої ділянки та гнильним розпадом.
2. Переносно: моральне чи соціальне виродження, гниль, розклад, що поширюється в суспільстві, організації тощо.
1. Жінка, яка виконує якусь роботу, завдання, обов’язок або функцію; виконавиця.
2. Жінка, яка виконує музичний, вокальний, хореографічний чи інший артистичний твір; артистка, що інтерпретує роль або музичну партію.
3. (у юридичній та діловій практиці) Особа жіночої статі, якій доручено фактичне здійснення чогось (наприклад, виконання заповіту, рішення суду); жінка, що виступає в ролі виконавця за дорученням.
1. (в анатомії та фізіології) Пов’язаний з нервовими шляхами та центрами головного мозку, які не входять до складу пірамідних шляхів, але беруть участь у регуляції м’язового тонусу, координації рухів та автоматизованих рухових актах.
2. (в медицині) Стосовний до симптомів або розладів (наприклад, екстрапірамідна ригідність, гіперкінез), викликаних ураженням або дисфункцією екстрапірамідної системи мозку, часто як побічний ефект деяких лікарських засобів.
1. Особа, яка виконує якусь роботу, завдання, обов’язок або функцію; виконавець.
2. У юридичній та діловій практиці: фізична чи юридична особа, яка безпосередньо здійснює певні дії, роботи або послуги за договором (наприклад, виконувач робіт, виконувач послуг).
3. У мистецтві: артист (музикант, співак, танцівник тощо), який виконує твір перед публікою; інтерпретатор.
4. У фінансовій та адміністративній сфері: особа, уповноважена на виконання (реалізацію) документу, розпорядження, наказу (наприклад, виконувач бюджету, виконувач заповіту).
1. (в анатомії та фізіології) що стосується нервових шляхів і центрів у головному та спинному мозку, які беруть участь у регуляції мимовільних рухів, координації, м’язового тонусу та постави, але не входять безпосередньо до складу пірамідних шляхів.
2. (в медицині, неврології) що характеризується порушенням функцій екстрапірамідної системи (наприклад, екстрапірамідальні розлади, симптоми).
1. Стосунковий до ганглія (нервового вузла), властивий йому.
2. Утворений з нервових клітин, що складають ганглій.
Властивість програми, програмного коду або алгоритму, що полягає в можливості їх коректного виконання комп’ютером або інтерпретатором відповідно до заданих інструкцій без помилок або збоїв.
Можливість практичної реалізації певного плану, завдання чи технічного рішення; здійсненність.
1. Дія за значенням дієслова «виконувати»; здійснення, реалізація чого-небудь, доведення до кінця, до реального результату.
2. Сприйняття, відтворення, інтерпретація художнього твору (музичного, літературного, драматичного тощо) виконавцем.
3. (у техніці) Конкретна форма, варіант конструкції, моделі або пристрою, що відрізняється певними особливостями.
1. Метод наукового дослідження, що полягає у поширенні висновків, отриманих із спостереження за однією частиною явища, на іншу його частину, а також у розширенні (перенесенні) закономірностей, встановлених для певного класу об’єктів, на інші об’єкти, зазвичай з метою прогнозування.
2. У математиці та статистиці — спосіб знаходження за відомими значеннями деякої функції (чи ряду даних) інших її значень, що лежать поза інтервалом спостереження, тобто продовження функції за межі області, де вона задана.
Гангліорадикуліт — запальне захворювання спинномозкових нервових вузлів (гангліїв) та задніх (чутливих) корінців спинномозкових нервів, що проявляється різким больовим синдромом, порушеннями чутливості та інколи вегетативними розладами.