1. Метод наукового дослідження, що полягає у поширенні висновків, отриманих із спостереження за однією частиною явища, на іншу його частину, а також у розширенні (перенесенні) закономірностей, встановлених для певного класу об’єктів, на інші об’єкти, зазвичай з метою прогнозування.
2. У математиці та статистиці — спосіб знаходження за відомими значеннями деякої функції (чи ряду даних) інших її значень, що лежать поза інтервалом спостереження, тобто продовження функції за межі області, де вона задана.