виколювання

[ʋɪkoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “виколювати” — видалення чогось шляхом колючих рухів або вибивання, вилучення з використанням гострого предмета (наприклад, виколювання каменю зі стіни, виколювання льоду).

  2. (Медицина) –

    У медицині та ветеринарії — хірургічна маніпуляція, оперативне видалення чогось гострим інструментом (наприклад, виколювання інородного тіла, виколювання пухлини).

  3. (Техніка) –

    У техніці та обробці матеріалів — процес обробки металу або каменю шляхом ударів спеціальним інструментом для надання форми, створення отворів або відокремлення частин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виколювання, р. виколювання, д. виколюванню, з. виколювання, о. виколюванням, м. виколюванні, к. виколювання

Більше записів