виключність

Значення

1. (Філософія) –

   Властивість або стан того, що є винятковим, унікальним, що різко відрізняється від загального, звичайного; надзвичайність, особливість.

2. (Юриспруденція) –

   Право або привілей, наданий винятково одній особі, організації, державі тощо; монополія.

3. (Філософія) –

   У філософії та соціології — концепція, що виокремлює певну спільноту (націю, цивілізацію) як таку, що володіє унікальними, неповторними якостями або історичною місією, що ставить її в особливе, переважне становище.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми