екстраполювання

[ɛkstrɑpoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Наука) –

    Метод наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків, отриманих із спостереження за однією частиною явища, на іншу його частину, а також у розширенні (продовженні) функцій або закономірностей, встановлених для певного інтервалу, за межі цього інтервалу.

  2. (Математика) –

    У математиці та статистиці — визначення значень функції поза межами відомого інтервалу на основі її поведінки всередині цього інтервалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екстраполювання, р. екстраполювання, д. екстраполюванню, з. екстраполювання, о. екстраполюванням, м. екстраполюванні, к. екстраполювання

Більше записів