1. Стосунний до екстраполяції, властивий їй; призначений для екстраполяції.
2. Отриманий, побудований або обчислений шляхом екстраполяції.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до екстраполяції, властивий їй; призначений для екстраполяції.
2. Отриманий, побудований або обчислений шляхом екстраполяції.
Приклад 1:
З удосконаленням нервової системи у тварин виникають передумови інтелектуальної поведінки, зокрема екстраполяційний рефлекс, зрос- тають складність сприймання й міцність пам’яті. Екстраполяційний ре- флекс полягаєу тому, що тварина простежує рухи об’єктуй орієнтуєс- вою поведінку на очікуване переміщення цього об’єкту.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”