екстраполюючий
[ɛkstrɑpoljujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Е
Значення
- (Математика) –
(в математиці, статистиці) Який здійснює екстраполяцію, тобто поширює висновки, отримані з дослідження однієї частини явища, на іншу його частину, або визначає значення функції за межами області відомих даних на основі виявленої тенденції.
- (Філософія) –
(у ширшому вживанні) Такий, що робить припущення або прогноз про майбутнє чи невідому ситуацію на основі аналізу наявних тенденцій і фактів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екстраполюючий, р. екстраполюючого, д. екстраполюючому, з. екстраполюючого, о. екстраполюючим, м. екстраполюючім