1. Неприродно, дивно, дивакувато; у спосіб, що відхиляється від загальноприйнятих норм поведінки, звичок або поглядів.
2. У математиці та техніці: зі зміщенням від центра, що не має спільного центру обертання; неконцентрично.
-
вилушок
1. У ботаніці: насіння, що випадає з плода (наприклад, з шишки хвойних дерев) після його дозрівання та розкриття.
2. У геології та гірничій справі: окрема частина корисної копалини (наприклад, вугільний пласт, рудне тіло), що відокремлена від основного масиву порожнинами або безкорисними породами.
-
ексцентричний
1. Який відхиляється від загальноприйнятих норм поведінки, звичаїв; дивакуватий, химерний, своєрідний.
2. (У техніці) Який має зміщені, неспівпадаючі центри; зміщений відносно центра.
-
вилучність
1. Властивість за значенням прикметника “вилучний”; здатність виділятися, бути помітним, винятковим серед інших.
2. (лінгв.) Категорія, що виражає виділення, обособлення предмета або явища з ряду інших; граматичний або семантичний спосіб вказати на особливий статус елемента в мовленні.
-
ганус
1. Ганус — власна назва традиційного українського страви, солодкого густого напою або десерту на основі житнього або вівсяного борошна (толокна), меду або патоки, з додаванням спецій (переважно імбиру).
2. Ганус — власна назва рідкісного українського прізвища.
-
вилучка
1. Дія за значенням дієслова вилучити; примусове відбирання, відчуження чогось (особливо про майно, кошти).
2. У лексикографії: окремо виділений у словниковій статті фрагмент тексту (слово, словосполучення, речення), що містить заголовне слово та ілюструє його вживання або значення.
3. У поліграфії та текстології: вирізаний із тексту уривок, цитата, яка використовується як ілюстрація чи приклад.
-
ексцентриситет
1. (у математиці, зокрема в геометрії) Числова характеристика конічного перерізу (еліпса, гіперболи, параболи), що характеризує його відхилення від форми кола; для еліпса та гіперболи — це відношення відстані між фокусами до відстані між вершинами (великої осі).
2. (у техніці) Відстань між геометричною віссю обертання деталі та її дійсною віссю обертання; величина зміщення, радіус зміщення.
3. (переносно, книжн.) Відхилення від звичайного, загальноприйнятого; дивацтво, химерність у поведінці або вчинках.
-
гантеля
1. Спортивний снаряд для силових вправ, що складається з короткого металевого стрижня та знімних або фіксованих вантажів (дисків) на його кінцях; використовується зазвичай однією рукою.
2. Розм. Окремий вантаж (диск) для штанги або гантелі.
-
вилучення
1. Дія за значенням дієслова “вилучати” — усунення, видалення чогось із загального складу, масиву або певного середовища; виймання, витягування.
2. (Медицина) Видалення хворого органу, інородного тіла або патологічного утворення з організму хірургічним шляхом.
3. (Юриспруденція) Позбавлення володіння, конфіскація, арешт майна або документів на підставі рішення уповноважених органів.
4. (Техніка, технологія) Процес відділення, виділення певного компонента або речовини з суміші, розчину тощо.
5. (Статистика, інформатика) Отримання, добування певних даних, відомостей із загального масиву інформації.
-
вилучання
1. Дія за значенням дієслова вилучати; примусове відбирання, відібрання чогось у когось, позбавлення чогось.
2. Видалення, усунення чогось із загального складу, маси, тексту тощо; виключення.
3. Медична або хірургічна процедура видалення чужорідного тіла, утворення або органу з організму.
4. У техніці — процес видобування, отримання певної речовини, компонента або енергії з сировини, суміші або системи.
5. У математиці та логіці — отримання, висновок певного правила, формули або твердження в результаті міркувань.