вилушок

[ʋɪluʃok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    У ботаніці: насіння, що випадає з плода (наприклад, з шишки хвойних дерев) після його дозрівання та розкриття.

  2. (Геологія) –

    У геології та гірничій справі: окрема частина корисної копалини (наприклад, вугільний пласт, рудне тіло), що відокремлена від основного масиву порожнинами або безкорисними породами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вилушок, р. вилушка, д. вилушкові, з. вилушок, о. вилушком, м. вилушкові, к. вилушку

Більше записів