Словник Української Мови
1. Який відрізняється ексцентричністю, дивакуватою поведінкою або звичками, що різко виходять за межі загальноприйнятих норм; дивакуватий, химерний.
2. Який має властивість ексцентриситету (у техніці, механіці); такий, що має зміщену вісь обертання або точку прикладання сили.
1. (спорт.) Який стосується гантелей, призначений для вправ з гантелями.
2. (геол.) Який має форму гантелі, подібний до гантелі (про мінерали, кристали, утворення).
1. (діал.) Місце, де вилущили (обмолотили) колосся; тік, ладон.
2. (діал.) Купа соломи, сіна, що залишилася після молотьби; копиця, стіг.
3. (діал., рідк.) Те саме, що вилущина — порожнистий, пустий горіх, зерно; щось нікчемне, непотрібне.
1. (у ботаніці) Виступ на поверхні плода, насінини або іншої частини рослини у вигляді горбка, бородавки, щетинки тощо.
2. (у зоології) Невеликий виступ, горбок або щетинкоподібне утворення на тілі деяких тварин, зокрема комах.
3. (у медицині, анатомії) Невелике патологічне або анатомічне випинання, горбок на тканині чи органі.
1. Спортивний снаряд для силових вправ, що складається з короткого стрижня та двох однакових вантажів (зазвичай металевих куль) на його кінцях; використовується попарно або по одній.
2. У техніці — деталь, елемент конструкції, що за формою нагадує цей спортивний снаряд.
1. Театральний, цирковий або естрадний жанр, заснований на використанні ексцентричних прийомів (несподіваних, різких, часто комічних контрастів, гротеску, буфонади).
2. Сукупність художніх засобів, прийомів, що характеризуються навмисним порушенням звичайного, загальноприйнятого ходу подій, логіки, норм поведінки для досягнення комічного, сатиричного або фантастичного ефекту (у мистецтві).
3. Рідкісне, застаріле: властивість або манера поведінки, що відрізняється ексцентричністю; дивацтво.
1. (у зоології) Стадія розвитку зародка у яйці, на якій завершується формування організму та починається процес викльовування (вилуплення) з яйцевої оболонки.
2. (у термінології птахівництва) Момент або період масового виходу пташенят (курчат, каченят тощо) з яєць під час інкубації.
1. Людина, яка своєю поведінкою, вчинками або зовнішнім виглядом різко відрізняється від оточуючих, навмисно порушує загальноприйняті норми; дивак, оригінал.
2. Технічний пристрій або деталь механізму, у яких вісь обертання не збігається з геометричною віссю, що забезпечує перетворення обертального руху в зворотно-поступальний.
3. У цирковому мистецтві: артист, що виконує нетипові, часто комічні трюки, засновані на порушенні звичайних законів механіки та логіки дій.
1. Молода пташка, яка щойно вилупилася з яйця; пташеня на найраннішій стадії розвитку після виходу з яйця.
2. Зоологічний термін: зародок, що завершив розвиток у яйці та вийшов з яйцевої оболонки (стосовно птахів, плазунів, комах та інших яйцекладних тварин).
3. Переносне значення: про людину або істоту з примітивним, недорозвиненим світоглядом, відсталими поглядами (зневажливо).
1. (від власної назви «Гантель») — у фізичній культурі та спорті: виконувати вправи з гантелями, піднімати гантелі для розвитку м’язів.
2. (переносно, розм.) — докладати значних фізичних зусиль, важко працювати, напружено щось робити.