Древослів

Словник Української Мови

  • вилуговування

    1. Процес вилучення розчинних речовин із ґрунту, гірських порід або інших матеріалів шляхом просочування та промивання водою, що часто призводить до збіднення верхніх шарів ґрунту на поживні елементи.

    2. У технологічних процесах — метод виділення певних компонентів із твердої суміші (наприклад, руди) шляхом обробки їх розчинником (часто водою або розчинами кислот, лугів), який переводить цільову речовину у розчин.

    3. У хімії та металургії — процес повільного руйнування або розчинення поверхні металу, сплаву або матеріалу під тривалою дією вологи та атмосферних опадів.

  • гансвурст

    1. Традиційний персонаж німецького народного лялькового театру (з XVI–XVIII ст.), комічний простак, блазень у яскравому костюмі з великими ґудзиками.

    2. Переносно: про людину, яка поводиться нарочито грубо, некультурно або клоунсько, намагаючись викликати сміх; паяць, блазень.

  • вилощування

    1. Дія за значенням дієслова “вилощувати” — процес надання поверхні (переважно деревини) блиску та гладкості шляхом інтенсивного полірування або покриття лаком, олією тощо.

    2. (у техніці) Процес обробки металевих поверхонь (наприклад, інструментів) для досягнення високої чистоти та дзеркального блиску шляхом полірування на спеціальних верстатах.

    3. (переносно, рідко) Надання чому-небудь вишуканого, надмірно витонченого вигляду або форми; вишліфовування.

  • вилочка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вилка” — невелика вилка, зазвичай столовий прилад для їжі або кухонне знаряддя.

    2. Розмовна назва вилочкової кістки (ключиці) у людини або аналогічної кістки у тварин.

    3. Технічний термін для позначення деталі, пристрою або елемента, що має форму невеликої вилки (наприклад, контактна вилочка в електротехніці, вилочка перемикача).

    4. У ботаніці — молодий пагін, що розділяється на дві частини, нагадуючи вилку.

  • ексцедентний

    1. (у фінансах, страхуванні) Такий, що перевищує встановлені ліміти, норми або звичайні розміри; наднормовий, надлімітний.

    2. (у торгівлі, економіці) Стосовний до ексцедента, тобто частини товару, яка перевищує передбачену контрактом або угодою кількість.

  • ганоїн

    Ганоїн — власна назва роду викопних акул (Ganoin) з родини Hybodontidae, що існували в пермському та тріасовому періодах.

  • вилоріг

    Вилоріг — рідкісний, архаїчний варіант написання назви тварини, що в сучасній українській мові закріпився як “вилоріг” (Bison bonasus), велика ссавна тварина родини бикових, пращур сучасного європейського зубра.

    Вилоріг — історична назва давнього слов’янського племені, що мешкало в басейні річки Вісла та дало початок іншим західнослов’янським народам; вживається переважно в історичній літературі.

  • вилоподібність

    Вилоподібність — власна назва (термін) для позначення однієї з форм аномалії розвитку зубів, при якій коронка зуба має роздвоєний, схожий на вила вигляд через наявність глибокої борозни або розщелини.

    Вилоподібність — у стоматології та антропології: ознака будови зуба (зазвичай верхніх різців), що характеризується виїмкою на режучому краї та конусоподібною формою коронки, що нагадує вила, часто пов’язана з певними спадковими синдромами.

  • ганоїдний

    1. Ганоїдний — стосовний до ганоїдів, що належить до цієї групи риб.

    2. Ганоїдний — покритий ганоїдною лускою (що складається з ганоїну, кісткового шару та шару дентину), характерною для осетрових та деяких інших примітивних риб.

  • ексцедент

    1. У страхуванні: особа або організація, яка здійснює страхування ризиків, що перевищують ліміти, встановлені для звичайних страховиків, або бере на себе нестандартні та особливо високі ризики.

    2. У фінансах та банківській справі: клієнт банку (юридична або фізична особа), який має право на отримання кредиту в сумі, що перевищує встановлений для нього ліміт, або суб’єкт господарювання, що отримав кредит понад затверджені нормативи.