вилух

[ʋɪlux] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    (діал.) Місце, де вилущили (обмолотили) колосся; тік, ладон.

  2. (Сільське господарство) –

    (діал.) Купа соломи, сіна, що залишилася після молотьби; копиця, стіг.

  3. (Ботаніка) –

    (діал., рідк.) Те саме, що вилущина — порожнистий, пустий горіх, зерно; щось нікчемне, непотрібне.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вилух, р. вилуху, д. вилухові, з. вилух, о. вилухом, м. вилухові, к. вилуху

Більше записів