Словник Української Мови
1. Власна назва щорічного міжнародного фестивалю циркового мистецтва, що проводиться в Києві з 1994 року та спеціалізується на експериментальних, авангардних та ексцентричних формах циркової вистави.
2. (загальніше) Масштабне циркове видовище, представлення або фестиваль, що ґрунтується на ексцентричних, незвичайних та оригінальних номерах, часто з елементами театру, клоунади та перформансу.
1. Власна назва селища міського типу в Україні, адміністративного центру Вильницької селищної громади, розташованого в Чернівецькій області.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Черемошу, що протікає у Вижницькому районі Чернівецької області.
3. (заст.) Назва для позначення місця, де щось вилилося, розлилося; вилив, розлив (наприклад, води, лави).
1. (заст.) Рухатися, прямувати кудись; йти, їхати.
2. (перен., розм.) Відходити, зникати; поступово припинятися (про явища, стани).
3. (перен., розм.) Помирати, вмирати; згасати.
Вилчастість — властивість за значенням прикметника “вилчастий”: розташування або форма, що нагадує вила, роздвоєність, розгалуженість у вигляді двох розходяться напрямків.
Вилчастість — геологічний термін, що означає характерну будову деяких рудних тіл, жил або розломів, коли вони розгалужуються на кілька окремих відростків, нагадуючи вила.
Властивість або поведінка, що характеризується різким відхиленням від загальноприйнятих норм, оригінальністю, дивакуватістю або навмисною вигадливістю.
У техніці — відстань між геометричною віссю обертання деталі та її дійсною віссю обертання; відхилення від співвісності.
У математиці — параметр, що характеризує відхилення форми конічного перерізу (еліпса, гіперболи, параболи) від кола.
1. Пристрій або інструмент для вилущування (вилущення) зерна з качанів кукурудзи, насіння з шишок тощо.
2. Робітник, який займається вилущуванням (наприклад, зерна з качанів).
Ганусівка — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
1. Дія за значенням дієслова “вилущувати” — виймання чогось із лушпиння, шкаралупи, оболонки або подібного покриття.
2. (Медицина) Видалення, виймання чого-небудь із порожнини тіла або з організму (наприклад, видалення катаракти з ока).
3. (Біологія, сільське господарство) Процес виходу насінини, плоду, зародка тощо з навколишніх оболонок, лушпиння.
1. Дія за значенням дієслова “вилущити” — видалення лушпиння, шкаралупи, оболонки з насіння, зерна, горіхів тощо.
2. (у техніці) Процес відокремлення ядер, зерен або подібних частин від оболонки, лушпиння шляхом механічного впливу.
3. (у сільському господарстві) Виділення насінин із плодів, качанів, бобів, стручків або колосків.