вилучення

[ʋɪlut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вилучати” — усунення, видалення чогось із загального складу, масиву або певного середовища; виймання, витягування.

  2. (Медицина) –

    (Медицина) Видалення хворого органу, інородного тіла або патологічного утворення з організму хірургічним шляхом.

  3. (Юриспруденція) –

    (Юриспруденція) Позбавлення володіння, конфіскація, арешт майна або документів на підставі рішення уповноважених органів.

  4. (Техніка) –

    (Техніка, технологія) Процес відділення, виділення певного компонента або речовини з суміші, розчину тощо.

  5. (Інформаційні технології) –

    (Статистика, інформатика) Отримання, добування певних даних, відомостей із загального масиву інформації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вилучення, р. вилучення, д. вилученню, з. вилучення, о. вилученням, м. вилученні, к. вилучення

Більше записів