Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова вилучати; примусове відбирання, відібрання чогось у когось, позбавлення чогось.
- (Лінгвістика) –
Видалення, усунення чогось із загального складу, маси, тексту тощо; виключення.
- (Медицина) –
Медична або хірургічна процедура видалення чужорідного тіла, утворення або органу з організму.
- (Техніка) –
У техніці — процес видобування, отримання певної речовини, компонента або енергії з сировини, суміші або системи.
- (Математика) –
У математиці та логіці — отримання, висновок певного правила, формули або твердження в результаті міркувань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вилучання, р. вилучання, д. вилучанню, з. вилучання, о. вилучанням, м. вилучанні, к. вилучання