Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
віхтик
Віхтик — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
-
герметизований
1. Пов’язаний з герметизмом — філософсько-релігійним вченням епохи Пізньої Античності та Ренесансу, що ґрунтується на приписуваних Гермесові Трисмегістову текстах.
2. Такий, що набув герметичного, тобто абсолютно щільного, ізольованого стану; закритий, ущільнений, ізольований від зовнішнього середовища.
-
епімізій
Епімізій — у давньогрецькій міфології: один з п’ятдесяти воїнів (спартів), народжених із посіяних Кадмом зубів дракона, які перебили один одного в міжусобній бійці, за винятком п’ятерых, що стали родоначальниками знатних фіванських родів.
Епімізій — власна назва (ім’я) вищезгаданого міфологічного персонажа.
-
віхоть
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (заст., діал.) Те саме, що віхть — невеликий пучок соломи, сіна, мочала або подібного матеріалу, перев’язаний мотузкою, який використовувався для затирання щілин, миття посуду, як ґнот тощо.
-
герметизм
1. Філософсько-релігійний напрям пізньої античності, що поєднував елементи грецької філософії, єгипетської міфології та вавилонської астрології, представлений у низці текстів, приписаних Гермесові Трисмегісту; герметична традиція.
2. Загальна назва езотеричних вчень та практик, пов’язаних з алхімією, астрологією, магією та містицизмом, що розвивалися в Європі з часів Середньовіччя та Відродження під впливом античного герметизму.
3. У переносному значенні — надмірна замкнутість, ізольованість, відірваність від зовнішнього світу, що нагадує закритість таємних знань (наприклад, герметизм науки).
-
віхола
1. (заст., діал.) Сильна хуртовина, заметіль, буран; вітер зі снігом, що утруднює пересування та погіршує видимість.
2. (перен., рідко) Метафоричне позначення хаосу, метушні, бурхливих і невпорядкованих подій.
-
епіморфізм
Епіморфізм — у теорії категорій: морфізм, який є правим скасовуваним, тобто для будь-яких морфізмів g₁ та g₂ рівність g₁ ∘ f = g₂ ∘ f тягне за собою g₁ = g₂; епіморфізм у категорії множин — це сюр’єктивне відображення.
Епіморфізм — у загальній алгебрі: сюр’єктивний гомоморфізм.
-
віхара
Віхара — буддійський монастир або храм, особливо поширений у країнах Південної та Південно-Східної Азії (наприклад, в Індії, Шрі-Ланці, Таїланді).
Віхара — в давньоіндійській архітектурі печерний монастир, вирубаний у скелі, який зазвичай складався з центрального залу для зборів та келій для ченців навколо нього.
-
епіморфоз
Епіморфоз — у біології: спосіб регенерації, при якому втрачена частина тіла відновлюється шляхом перетворення та добудови решти органа або тканини, а не просто відростанням.
Епіморфоз — у медицині та патології: надмірний або патологічний розвиток органу, його частини або тканини.