1. (заст., діал.) Сильна хуртовина, заметіль, буран; вітер зі снігом, що утруднює пересування та погіршує видимість.
2. (перен., рідко) Метафоричне позначення хаосу, метушні, бурхливих і невпорядкованих подій.
віхола
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Багряна віхола кружляла над містами й селами, шабельна й мушкетна моровиця, гірша від чумної. Горів хліб, палали хати, а “добрі” сусіди підкладали хмизу.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |