Значення
- (Філософія) –
Філософсько-релігійний напрям пізньої античності, що поєднував елементи грецької філософії, єгипетської міфології та вавилонської астрології, представлений у низці текстів, приписаних Гермесові Трисмегісту; герметична традиція.
- (Релігія) –
Загальна назва езотеричних вчень та практик, пов’язаних з алхімією, астрологією, магією та містицизмом, що розвивалися в Європі з часів Середньовіччя та Відродження під впливом античного герметизму.
- (Філософія) –
У переносному значенні — надмірна замкнутість, ізольованість, відірваність від зовнішнього світу, що нагадує закритість таємних знань (наприклад, герметизм науки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. герметизм, р. герметизму, д. герметизмові, з. герметизм, о. герметизмом, м. герметизмі, к. герметизме