герметизм

[ɦɛrmɛtɪzm] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Філософія) –

    Філософсько-релігійний напрям пізньої античності, що поєднував елементи грецької філософії, єгипетської міфології та вавилонської астрології, представлений у низці текстів, приписаних Гермесові Трисмегісту; герметична традиція.

  2. (Релігія) –

    Загальна назва езотеричних вчень та практик, пов’язаних з алхімією, астрологією, магією та містицизмом, що розвивалися в Європі з часів Середньовіччя та Відродження під впливом античного герметизму.

  3. (Філософія) –

    У переносному значенні — надмірна замкнутість, ізольованість, відірваність від зовнішнього світу, що нагадує закритість таємних знань (наприклад, герметизм науки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. герметизм, р. герметизму, д. герметизмові, з. герметизм, о. герметизмом, м. герметизмі, к. герметизме

Більше записів