• вигородити

    1. Огородити, обнести огорожею, відмежувати від чогось.

    2. Виділити, відокремити щось серед іншого (часто абстрактне).

    3. Діал. Викупити, звільнити від застави.

  • дволіток

    1. Рослина, життєвий цикл якої становить два роки: у перший рік вона розвиває вегетативні органи (корінь, стебло, листя), а на другий — цвіте, плодоносить і відмирає.

    2. Тварина (зокрема комаха) або рослина, вік якої становить два роки.

  • вигороджуватися

    1. Огороджуватися, відгороджуватися від чого-небудь, створювати навколо себе огорожу, перешкоду.

    2. Перен. Намагатися відокремитися, ізолюватися від когось або чогось, уникати контакту, зв’язку.

  • вигороджувати

    1. Огороджуючи, відокремлювати, відмежовувати певну ділянку, простір або об’єкт.

    2. Перен., розм. Захищати когось, заступатися за когось, намагатися виправдати чиїсь вчинки або слова.

  • дволичність

    1. Властивість або поведінка людини, яка приховує свої справжні наміри, почуття або переконання, демонструючи натомість протилежні, здебільшого позитивні; лицемірство, нещирість.

    2. (У переносному значенні) Стан або явище, що має дві протилежні сторони, дві суперечливі сутності.

  • вигорнутися

    1. Різко повернутися, вивернутися, зробити різкий рух тілом або його частиною, часто з метою уникнення чогось або для зміни положення.

    2. Вивернутися навиворіт, опинитися в перевернутому, викривленому стані (про предмети, одяг тощо).

    3. Розгорнутися, розкритися, розкрутитися (наприклад, про сувій, рулон).

    4. Перен. рідк. Різко змінити свою поведінку, погляди, ставлення до когось або чогось; викривитися.

  • дволисник

    Рід рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae), представники якого мають два листки на стеблі та поодинокі квітки.

    Народна назва рослини анемона дібровна (Anemone nemorosa), що має два прикореневих листки.

  • вигорнутий

    1. (про предмети) Такий, що має вигнуту, опуклу форму; випуклий, опуклий.

    2. (перен., розм. про людину) Такий, що поводиться незвично, чудакувато, викривлено; дивакуватий, ексцентричний.

  • дволикість

    1. Властивість або якість людини, що проявляється у приховуванні своїх справжніх намірів, почуттів або переконань і демонструванні протилежних; лицемірство, нещирість.

    2. Двоїстість, суперечливість у характері, поведінці або сутності когось або чогось.

  • вигорнути

    1. Повернути навиворіт, на виворітний бік; вивернути.

    2. Розгорнути, розкрити щось згорнуте або закрите.

    3. Розплющити, вивернути (про очі).

    4. Вивернути, виштовхнути назовні (про вміст чогось).

    5. Перен., розм. Виявити, викрити щось приховане; виболтати.