дволичність

1. Властивість або поведінка людини, яка приховує свої справжні наміри, почуття або переконання, демонструючи натомість протилежні, здебільшого позитивні; лицемірство, нещирість.

2. (У переносному значенні) Стан або явище, що має дві протилежні сторони, дві суперечливі сутності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |